Бо не любимо ми себе
Бо не любимо ми себеТа свою країну,
Років в надцять, може, буде
Єдиний святий українець.
То не слово чи харизма,
А проста повага
До героїв наших різних
Та природи – слава!
Як то хочеться, щоб люди
Оцінили благо.
Хай життя красивим буде
Та й в мізках не сало.
Скільки треба тобі років?
Ні, ти – кіт бридливий,
На життя ти маєш візу
І в запасі – ксиву.
Як настане твоє время
Залишити мрію,
І тоді ти скажеш, бредя:
«Нікому не вірю».
Ти проснися, оглянися,
Як-то мило разом.
Серце наше, ти займися,
Як зорі, не газом.
І замисли ти, як мудрий,
На Вкраїні милій.
І вже час те не потуже,
І не будеш сивий.
2009
 |
распечатать | | |  в блокнот |
| поделиться: | Твитнуть |
Отзывы (Бо не любимо ми себе)
