Киев - мать городов русских
Інтересне якесь чудо -Український інтелект,
Розділились ми всі круто,
Двохполярний шум-об’єкт.
Взять хотя би історично,
Під Полтавою розгром,
Поділились ми отлічно
Між Мазепою й Петром.
А тепер опять загадка –
Ті кричать: «Ми за Росію!»,
Другі їм: "У Штати й крапка!",
Я ж за правду - дурень - мрію.
А правда ось така, рєбята.
Що ми? Як той худий бичок.
А рядом чесні всі звірята -
Закинули стальний гачок.
Так от історики що кажуть,
Ти в книжку давню загляни.
І всі одгадки в душу ляжуть -
Немає шансів для страни.
Мабуть, ви дуже миролюбні,
Лиш можеш вилазки робить,
Державні цілі для вас згубні,
І свій карман лиш в вас свербить.
Так що робити? Сам не знаю.
Можливо, в Крим махнути всім
(Бо вже в Європу не пускають),
Як в Україні буде грім?
Бо соплі в світі не поможуть,
З нас точно зроблять полігон,
Увесь народ на спину вложать,
Поділять на розколі зон.
Бо виживає не багатий,
І не розумний чи дурний,
А той, хто брата ще не зрадив –
Ось весь розкладік дорогий.
А ми, що робимо, земляче?
Сьогодні вклонимось одним,
А ввечері уже на клячі
З другим покірненько сидим.
Який дурак в усьому світі
Захоче справу з нами мать?
Того сидим ми у кориті,
Рідненька ненька й Київ-мать?
2009
распечатать | | | в блокнот |
поделиться: | Твитнуть |