Україна – Колима

Україна – Колима,
Охраняють ново,
Не от сильного ума,
Ніщетой хреновой.

Із народом все воюють,
Унічтожать радо,
Міліонами мордують
Державницькі гади.

І ось спала мені думка,
Що вони садисти.
Не пуска сльозу вже рюмка,
Всі вони – артисти.

Закультурена еліта.
Де вона взялася?
Може, вилізла із жита,
Може, завезлася?

Синьой крові напилися,
Стали всі другії,
В бриліанти нарядився-
Вже й брати чужії.

Бо душі їм і не треба,
Мають власну церкву,
Конституція ганебна,
Розривають жертву.

Ще й людей всіх поділили,
Громадянськой мало,
Журналістів придушили,
Присадив на сало.

Всі структури міліцейські
В рот води набрали,
Бо нагадують армейські
Каральні канали.

В тих каналах риють яму
Для народа свого,
Захищають обезьяну
З голубою кров’ю.

Що вже табір для ЗК
Для нас і не страшно,
Україна вже гика,
Бо народ поважно:

«Ось недавно 52
Размєрчик носили,
Скоро будем 42.
Укрдієта – сила!»

Україна – Колима,
Колючку вже маєм.
Охраняй нас, старина,
Як своїх ховаєм.